Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
8 листопада 2006 р.
Сьогодні, на Площі Святого Петра у Ватикані, відбулася традиційна Загальна аудієнція зі Святішим Отцем Венедиктом XVI.
Папа продовжив роздуми над драматичною подією навернення Апостола Павла до Христа, який вчинив Апостола Народів невтомним працівником голошення Божого Слова серед поган та юдейського народу.
Саме під час того, як Савло прямував до Дамаску, на чолі групи таких фанатиків, як і він, сталося те, що він ніколи не міг би собі уявити. Лука в книзі Діянь (Ді 9) описує цю зустріч, чи радше сутичку між Савлом та Ісусом; й сам навернений пізніше розповість два рази про цю зустріч з Ісусом спершу юдеям (Ді 22), а згодом цареві Аґриппі (Ді 26); у своїх посланнях він принагідно повертатиметься до неї, але лиш мимохідь. Із цих трьох розповідей, як також і з послань, випливає насамперед його добра віра у переслідуванні християн. Савло скаже, що він так діяв, тому що «не знав» (1Тм 1,13), будучи переконаним, що для добра його народу та для захисту релігії батьків започаткований Ісусом з Назарету рух мусів бути придушений.
Засліплений яскравим світлом, повалений на землю, приголомшений видінням чоловіка, який більше не належить до цього світу і який стверджує, що саме він є Ісусом з Назарету, Савло в одній миті зрозумів, що його думки про Ісуса та про його послідовників були цілковито неправильними, та що його завзяття у переслідуванні не є згідним із Божою волею. Ісус з Назарету живий!
Бог Апостола Павла — це Бог усіх, який любить усіх однією безконечною любов’ю. Від усіх них, юдеїв і поган, Бог вимагає лише, щоб вони повірили в цю любов, що об’явилася в Ісусі Христі (Рм 3,21-31).
Віра, чинить нас праведними перед Богом. Павло присвячує цілу четверту главу у своєму листі до римлян, щоб показати, що також з Авраамом, отцем Ізраїля, було так само: він став справедливим перед Богом, тобто зайняв справедливу позицію перед ним, встановив справедливі відносини з ним, через те, що увірував його слову, а не через те, що обрізався, адже обрізання було йому наказане лише після його акту віри, як її знак; й тим більше він не став справедливим через діла закону, який був даний вибраному народові лише кілька століть пізніше. Завдяки своїй вірі у Боже слово, незважаючи на слабість природи, Авраам став спадкоємцем обітниць, які тепер здійснилися в Ісусі Христі; таким чином він став моделлю і отцем у вірі для всіх тих, які вірять, незважаючи на те, чи вони походять з його роду, бо це стає побічним фактом й не дає привілеїв щодо спасіння.
Кожен, хто охристився у купелі смерті і воскресіння нашого Господа через Святу Тайну Хрищення, тим самим зодягнувся в Ісуса Христа, який своєю ласкою позначив життя кожного християнина. Перебуваючи в Христі, закликав Папа, ми повинні щодня свідчити нашу віру в Нього і тим самим будувати тісні зв’язки з нашим Господом Богом, якому слава, честь і подяка навіки.
| All the contents on this site are copyrighted ©. |